- брикатися
- -а́юся, -а́єшся, недок.1) Битися однією чи обома задніми ногами (про копитних тварин).2) перен., розм. Виявляти норовистість; упиратися, пручатися; капризувати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
брикатися
Смотреть что такое "брикатися" в других словарях:
брикатися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
брик — виг. 1) Уживається як присудок за знач. брикати 1) і брикатися 1). 2) Уживається як присудок за знач. брикнути … Український тлумачний словник
брикайло — а, ч., розм. Той, хто має звичку брикатися … Український тлумачний словник
брикання — я, с. Дія за знач. брикати і брикатися … Український тлумачний словник
брикливий — а, е. 1) Який любить брикатися. Брикливий кінь. 2) перен., розм. Норовистий, капризний … Український тлумачний словник
вихатися — а/юся, а/єшся, недок., вихну/тися, ну/ся, не/шся, док., розм. 1) тільки док. Рвучко податися, метнутися, рвонутися куди небудь. 2) Брикатися, битися однією чи обома задніми ногами (про копитих тварин) … Український тлумачний словник
побрикатися — а/юся, а/єшся, док. Брикатися якийсь час. || Побавитися … Український тлумачний словник
розбрикатися — а/юся, а/єшся, док., розм. 1) Почати брикатися (про копитних тварин). 2) перен. Почати виявляти норовистість, капризувати … Український тлумачний словник
фицатися — а/юся, а/єшся, недок., рідко. Те саме, що брикатися; хвицатися … Український тлумачний словник
фицкатися — аюся, аєшся, недок., рідко. Те саме, що брикатися … Український тлумачний словник
